Хвороба Паркінсона часто спостерігається у людей похилого віку і проявляється у вигляді порушення функціонування опорно-рухового апарату. Це захворювання нервової системи, яке швидко прогресує і повністю не лікується. У хворих з часом з’являється тремор, вони втрачають можливість самостійно себе обслуговувати, розвивається депресія, порушується пам’ять.
Захворювання часто проявляється в похилому віці й в більшості вражає чоловічу стать населення. Попри те, що хвороба не лікується повністю існує багато сучасних методів, які дозволяють покращити стан хворого та уповільнити процес розвитку.
Якщо діагностувати захворювання на ранніх стадіях, шанс жити нормальним, звичним життям зростає.
Симптоми хвороби Паркінсона:
- першою найпомітнішою ознакою може бути тремор кінцівок та тіла;
- порушення рівноваги;
- деменція та погіршення мови;
- порушення режиму сну;
- зниження працездатності.
Причини появи хвороби досі точно не встановлені, але вчені виділяють декілька факторів – це спадковість, спосіб життя та старість.
При перших ознаках хвороби лікарі рекомендують звернутися до лікаря невролога та пройти всі необхідні дослідження (включаючи МРТ і КТ). Після збору анамнезу лікар зможе діагностувати захворювання та надати дієві методи для уповільнення розвитку хвороби. Своєчасна профілактика дозволяє жити без занепокоєнь.
Як доглядати за хворими з хворобою Паркінсона.
Треба розуміти, що людина яка жила звичним життям відчуває себе неповноцінною через втрату можливості самостійно виконувати побутові речі. Це дуже впливає на моральний та психологічний стан. У цьому випадку необхідно налагодити контакт з хворим, підтримувати його і допомагати.
Прослідкуйте за вчасним виконанням усіх вимог лікаря. Медикаментозне лікування необхідне хворому для полегшення його фізичного та емоційного стану. Якщо людина не в змозі самостійно приймати ліки – контролюйте цей процес.
Не забувайте про фізичні вправи та помірну активність. При можливості гуляйте з хворим на вулиці та допомагайте з виконанням вправ, щоб зменшити тремор.
Також не забувайте про соціальну активність хворого. Розмовляйте з хворим, залучайте його до спілкування з рідними та друзями, але зверніть увагу, що говорити з ним треба спокійно, повільно та чітко. Не хвилюй та не квапте пацієнта, дайте йому зрозуміти, що звертається саме до нього і будьте терплячими.
Через обмеження рухового апарату людина може втрачати орієнтацію у просторі, тому безпека хворого – найголовніший критерій. Спробуйте розчистити простір та прибрати всі елементи, які заважають йому при переміщенні та впливають на координацію.
Не дивлячись на те, що хвороба Паркінсона не лікується повністю, існує ряд методів, які уповільнюють розвиток і дають шанс багатьом жити звичним нормальним життям. Якщо вам складно справлятися самостійно, варто подумати про належний догляд від професіоналів – пансіонатів та спеціалізованих медичних працівників, які допоможуть у догляді за хворим.
